Вовк та Мишеня

0:00 На полі Вовк овечку взяв. Потяг сердешною

0:04 вдіброву,

0:05 не на розмову, а щоб і з'їсти.

0:08 Він бажав місця свіженького, давненько.

0:12 От взяв овечку, обідрав,

0:14 як знав. Тай заходився хорошенько місце під

0:18 дубом уминать,

0:20 аж на зубах кістки хрущать.

0:22 Їв Вовчик їв,

0:24 аж утомився. Гаразденько удовольнився,

0:28 а все-таки всього не з'їв.

0:31 Нехай вже, каже,

0:33 другим разом. М'ясце травицею прикрив,

0:37 а сам спочинуть ліг тим часом.

0:40 Не наче пан,

0:41 який лежить. А мишенятко під вербою почуло,

0:45 що місце пахтить та й крадеться поміж травою,

0:49 яке малеа вже хитрить.

0:52 От по-малесеньку підкралося,

0:55 взяло місця та удупло й сховалося.

0:59 У ледів вовк, дарма що спав,

1:02 і навесь гай гукать зачав.

1:05 «Ой, ненечко, рятуйте, поможите,

1:09 ловите злодія, держите, добро моє покрав».

1:14 Я в одному селі на ярморку гуляв та й бачив

1:17 диво.

1:18 Дякийсь там становий хвинтив списиво біля

1:22 чумацьких хур,

1:23 чого він там не кав, усі нову смотали.

1:27 От якось у його таранів ввязку крали,

1:30 а він гукає.

1:32 «Пробі, калавур».